опертя

Підпертя, підпора, підвалина, опора; (в житті) захист, поміч, допомога, підтримка, п. плече, рука.

Значення в інших словниках

1. опертя — опертя́ 1 іменник середнього роду опора розм. опертя́ 2 іменник середнього роду опір розм.  Орфографічний словник української мови
2. опертя — див. основа; підпора  Словник синонімів Вусика
3. опертя — -я, с., розм. 1》 Те саме, що опора 1), 3), 4). 2》 рідко. Те саме, що опір 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. опертя — ОПЕРТЯ́, я́, с., розм. 1. Те саме, що опо́ра 1, 3, 4. Позіхаючи і примощуючись на канапці так, щоб голова мала опертя, починає він: ..  Словник української мови у 20 томах
5. опертя — ОПО́РА (те, на що спираються або на що можна спертися), ПІДПО́РА, ОПЕРТЯ, О́ПІР діал. Шукала ногами опори, але не знаходила (Г. Хоткевич); І не раз його рука, шукаючи підпори, Спиралась на її плече запевне (Леся Українка); Панюшкін..  Словник синонімів української мови
6. опертя — ОПЕРТЯ́, я́, с., розм. 1. Те саме, що опо́ра 1, 3, 4. Позіхаючи і примощуючись на канапці так, щоб голова мала опертя, починає він:..  Словник української мови в 11 томах