Значення в інших словниках
-
оставляти —
оставля́ти дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
-
оставляти —
-яю, -яєш, недок., оставити, -влю, -виш; мн. оставлять; док., перех., розм., рідко. Те саме, що залишати. Не оставити ласкою кого заст. — виявити піклування про кого-небудь, подати підтримку комусь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
оставляти —
Кидати, кинути, покидати, покинути, облишати, облишити, пооблишати, зрекатися, зректися, позрекатися, цуратися, вицуратися, зіцуратися
Словник чужослів Павло Штепа
-
оставляти —
ОСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. оста́влять; док., кого, що, розм., рідко. Те саме, що залиша́ти. Побратим не знав, що було на думці в Кирила Тура, як оставляв він тут його з кіньми (П.
Словник української мови у 20 томах
-
оставляти —
зніма́ти (стяга́ти) / зня́ти (стягти́) оста́нню соро́чку з кого. Доводити кого-небудь до крайнього зубожіння, залишати без засобів існування. Хоч з бідного багатий останню сорочку зніме, ніхто не посміє заступитись (Г.
Фразеологічний словник української мови
-
оставляти —
ВІДКЛАДА́ТИ (класти кудись що-небудь на певний час, із певною метою), ЗАЛИША́ТИ, ОСТАВЛЯ́ТИ рідко. — Док.: відкла́сти, зали́ши́ти, оста́вити. Кращу (картоплю) відклали на насіння (О.
Словник синонімів української мови
-
оставляти —
ОСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. оста́влять; док., перех., розм., рідко. Те саме, що залиша́ти. Побратим не знав, що було на думці в Кирила Тура, як оставляв він тут його з кіньми (П. Куліш, Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
оставляти —
Оставля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. оставити, -влю, -виш, гл. = зіставляти, зіставити. Їж, брате, хліб, та на завтра оставляй. Ном. № 5287. Я в дорогу вибераюсь, тебе, мила, оставляю. Чуб. V. 4.
Словник української мови Грінченка