останній
о. перший з кінця, д. послідній, (- волю) передсмертний; (шанс) єдиний; (бій) вирішальний, остаточний; (промовець) попередній; (термін) крайній, найпізніший; (- новину) найновіший; (з усіх) найгірший, поганий, послідущий, п! УПОСЛІДЖЕНИЙ; (- слова) НЕПРИСТОЙНИЙ; (з ппр. сл. цей) щойно згаданий.
Практичний словник синонімів української мови