ок. вересневий, жовтневий, листопадовий; (- любов) пізній, запізнілий.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
осінній —
осі́нній прикметник
Орфографічний словник української мови
осінній —
[оус’ін':ій] м. (на) -н':ому/-н':ім; ж. -н':а; с. -н':еи; мн. -н':і
Орфоепічний словник української мови
осінній —
-я, -є. 1》 Прикм. до осінь. || Який буває восени; власт. осені. || перен. Пізній, запізнілий. 2》 Якого носять восени (про одяг і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
осінній —
ОСІ́ННІЙ, я, є. 1. Прикм. до о́сінь. В косах зеленів барвінок, червоніли квітки осінньої оргинії (І. Нечуй-Левицький); Якось осінньої пори він косив отаву (С. Чорнобривець); // Який буває восени; власт. осені.
Словник української мови у 20 томах
осінній —
як ніч. 1. Смутний, насуплений, похмурий. Хома ходив, як ніч, нічого й не говорив до Хими (М. Коцюбинський). 2. зі сл. п’я́ний. Дуже, надзвичайно.
Фразеологічний словник української мови
осінній —
ОСІ́ННІЙ, я, є. 1. Прикм. до о́сінь. В косах зеленів барвінок, червоніли квітки осінньої оргинії (Н.-Лев., II, 1956, 113); Якось осінньої пори він косив отаву (Чорн., Визвол. земля, 1959, 42); // Який буває восени; власт. осені.
Словник української мови в 11 томах
осінній —
Осінній, -я, -є Осенній. Прийде ніч осінняя, ні з ким говорити. Чуб. V. 872.
Словник української мови Грінченка