охорона

Захист, (лісу) збереження; (себе) самоохорона; (при установі) варта, сторожа, сов. караул; (загін) патруля <�патруль>.

Значення в інших словниках

1. охорона — охоро́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. охорона — див. вартовий  Словник синонімів Вусика
3. охорона — -и, ж. 1》 Дія за знач. охороняти. Охорона вод — система заходів, спрямованих на запобігання, обмеження і ліквідацію наслідків забруднення, засмічення і виснаження вод.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. охорона — хохл. (охрана) сторожа  Словник чужослів Павло Штепа
5. охорона — ОХОРО́НА, и, ж. 1. Дія за знач. охороня́ти. – Мовчіть, тихо, – крикнула дівчинка і, шукаючи охорони коло матері, притулилася до неї (О. Кобилянська); Спали Кринички.  Словник української мови у 20 томах
6. охорона — ВА́РТА (загін, група перев. озброєних людей, що охороняють кого-, що-небудь), ОХОРО́НА, ЧА́ТИ (ЧА́ТА рідше), КАРАУ́Л розм., СТОРО́ЖА заст.; КОНВО́Й, ЕСКО́РТ (перев. для супроводу когось). Біля штабного вагона.. стояла посилена варта (А.  Словник синонімів української мови
7. охорона — Охоро́на, -ни, -ні; -ро́ни, -ро́н  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. охорона — ОХОРО́НА, и, ж. 1. Дія за знач. охороня́ти. — Мовчіть, тихо, — крикнула дівчинка і, шукаючи охорони коло матері, притулилася до неї (Коб., III, 1956, 525); Спали Кринички.  Словник української мови в 11 томах
9. охорона — Охорона, -ни ж. Охрана.  Словник української мови Грінченка