очунювати Одужувати, оклигувати; (з непам'яті) ОПАМ'ЯТОВУВАТИСЯ. Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках очунювати — очу́нювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови очунювати — -юю, -юєш, недок., очуняти, -яю, -яєш, док., розм. 1》 Ставати здоровим, поправлятися після хвороби; одужувати. 2》 Приходити до пам'яті; опритомнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови очунювати — ОЧУ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЧУ́НЯТИ, яю, яєш, док., розм. 1. Ставати здоровим, поправлятися після хвороби; одужувати. – Пийте на здоров'ячко та очунюйте, – тихо обізвався отець Харитін (І. Словник української мови у 20 томах очунювати — ВИДУ́ЖУВАТИ (ставати здоровим, відновлювати свої сили після хвороби, поранення тощо), ОДУ́ЖУВАТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИЧУ́НЮВАТИ розм., ОЧУ́НЮВАТИ розм., ПРОЧУ́НЮВАТИ розм., ОКЛИ́ГУВАТИ розм., ВИЧУ́ХУВАТИСЯ фам., ВОСКРЕСА́ТИ жарт. Словник синонімів української мови очунювати — Очу́нювати, -нюю, -нюєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.) очунювати — ОЧУ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЧУ́НЯТИ, яю, яєш, док., розм. 1. Ставати здоровим, поправлятися після хвороби; одужувати. — Пийте на здоров’ячко та очунюйте, — тихо обізвався отець Харитін (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах