паморочити —
па́морочити дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
паморочити —
-чу, -чиш, недок., перех. і без додатка. Притупляти свідомість, п'янити. Паморочити голову — а) позбавляти кого-небудь здатності ясно й чітко мислити; б) п'янити (про пахощі, аромати).
Великий тлумачний словник сучасної мови
паморочити —
ПА́МОРОЧИТИ, чу, чиш, недок., кого, що і без прям. дод. Притупляти свідомість, п'янити. Повітря паморочило солодким духом розквітлих троянд (Н. Рибак); // Позбавляти здатності розумно мислити, тверезо ставитися до навколишнього.
Словник української мови у 20 томах
паморочити —
па́морочити / запа́морочити го́лову (ро́зум, свідо́мість і т. ін.). 1. Позбавляти кого-небудь здатності чітко мислити або заважати тверезо і реально сприймати щось. Хатня задуха паморочить голову, руки мимохіть простягаються до вікна (Дніпрова Чайка).
Фразеологічний словник української мови