панічний —
пані́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
панічний —
-а, -е. Який виражає паніку; пройнятий панікою. Панічний тон. || Викликаний панікою; безладний, метушливий (про дії, вчинки і т. ін.). Панічний жах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
панічний —
ПАНІ́ЧНИЙ, а, е. Який виражає паніку; охоплений панікою. Олів'єро опанувала тривога, якесь панічне передчуття розплати (Ю. Бедзик); До пострілів приєдналися безладні панічні викрики (П.
Словник української мови у 20 томах
панічний —
Пані́чний, -на, -не (від па́ніка)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
панічний —
ПАНІ́ЧНИЙ, а, е. Який виражає паніку; пройнятий панікою. Олів’єро опанувала тривога, якесь панічне передчуття розплати (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 149); До пострілів приєдналися безладні панічні викрики (Панч, Іду..
Словник української мови в 11 томах