паршивий —
-а, -е. 1》 Хворий на парші; шолудивий. 2》 перен., розм. Дуже поганий, гидкий, паскудний. || лайл. Огидний, бридкий (про людину).
Великий тлумачний словник сучасної мови
паршивий —
Шолудивий, пархатий, чухрій
Словник чужослів Павло Штепа
паршивий —
ПАРШИ́ВИЙ, а, е. 1. Хворий на парші; шолудивий. Нате й мій гріш, та купите дьогтю, бо і у мене паршива голова (Номис); [Єпископ:] Я стерпів образу і ви стерпіть за мене, я благаю. Одна вівця паршива хай не губить заразою отари усієї (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
паршивий —
НЕГІ́ДНИЙ (який здатний на ганебні вчинки, якому властиві негативні моральні якості і т. ін.; ужив., зокрема, як лайливе слово при звертанні тощо), ПОГА́НИЙ, ПРЕПОГА́НИЙ підсил., НЕПОДО́БНИЙ рідше, БРИДКИ́Й підсил., ГИДКИ́Й підсил., МЕРЗЕ́ННИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
паршивий —
Парши́вий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
паршивий —
ПАРШИ́ВИЙ, а, е. 1. Хворий на парші; шолудивий. Нате й мій гріш, та купите дьогтю, бо і у мене паршива голова (Номис, 1864, № 6436); [Єпископ:] Я стерпів образу і ви стерпіть за мене, я благаю. Одна вівця паршива хай не губить заразою отари усієї (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
паршивий —
Паршивий, -а, -е 1) = пархатий. Ном. № 1035. Нате і мою мазничку на дьоготь, бо і моя голова паршива. Чуб. І. 264. 2) Плохой, скверный.
Словник української мови Грінченка