педантичний —
педанти́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
педантичний —
ПЕДАНТИЧНИЙ – ПЕДАНТСЬКИЙ Педантичний. Який має риси педанта або ознаки педантизму; властивий педантові: педантична людина, педантична суворість. Педантський. Властивий педантові: педантська акуратність.
Літературне слововживання
педантичний —
-а, -е. Який має риси педанта або ознаки педантизму. || Власт. педанту.
Великий тлумачний словник сучасної мови
педантичний —
ПЕДАНТИ́ЧНИЙ, а, е. Який має риси педанта або ознаки педантизму. Військова кафедра. Це та кімната, де їх [студентів] стільки муштровано керівником кафедри, прискіпливим та педантичним майором (О.
Словник української мови у 20 томах
педантичний —
СТАРА́ННИЙ (який уважно виконує щось, чесно ставиться до своїх обов'язків), РЕТЕ́ЛЬНИЙ, СУМЛІ́ННИЙ, ДБАЙЛИ́ВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, АКУРА́ТНИЙ, СПРА́ВНИЙ, СО́ВІСНИЙ, ДОБРОСО́ВІСНИЙ, РЕ́ВНИЙ підсил., ПИЛЬНОВИ́ТИЙ, РЕВНИ́ВИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
педантичний —
Педанти́чний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
педантичний —
ПЕДАНТИ́ЧНИЙ, а, е. Який має риси педанта або ознаки педантизму. Військова кафедра. Це та кімната, де їх [студентів] стільки муштровано керівником кафедри, прискіпливим та педантичним майором (Гончар, Людина..
Словник української мови в 11 томах