пейзаж —
пейза́ж іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
пейзаж —
(фр. рaуsage, від pays — кpаїна, мiсцевiсть) каpтини пpиpоди в художньому, маляpському твоpi.
Словник стилістичних термінів
пейзаж —
[пеийзаж] -жу, м. (на) -ж'і, р. мн. -ж'іў
Орфоепічний словник української мови
пейзаж —
-у, ч. 1》 Загальний вигляд якоїсь місцевості, картина природи; краєвид. 2》 Картина або малюнок із зображенням краєвиду. 3》 тільки одн. Жанр творів образотворчого мистецтва, присвячений зображенню краєвиду; пейзажний живопис. 4》 Опис, зображення природи в літературі, музиці і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пейзаж —
ПЕЙЗА́Ж, у, ч. 1. Загальний вигляд якоїсь місцевості, картина природи; краєвид. Обидві гори вкриті травою та подекуди старими рідкими дубами.
Словник української мови у 20 томах
пейзаж —
пейза́ж (франц. paysage, від pays – країна, місцевість) 1. літ. Опис, зображення природи засобами художнього слова. 2. Жанр живопису, присвячений зображенню природи, міст, архітектурних комплексів тощо. 3. Загальний вид місцевості, краєвид.
Словник іншомовних слів Мельничука
пейзаж —
КРАЄВИ́Д (місцевість, що розкривається перед очима), ЛАНДША́ФТ, ПЕЙЗА́Ж, ПЕРСПЕКТИ́ВА, ВИД розм., ВИ́ГЛЯД розм. Гуцульське село — це ряд панорам, ряд прекрасних картин, що міняються через кожні десять кроків.
Словник синонімів української мови
пейзаж —
ПЕЙЗА́Ж, у, ч. 1. Загальний вигляд якоїсь місцевості, картина природи; краєвид. Обидві гори вкриті травою та подекуди старими рідкими дубами.
Словник української мови в 11 томах
пейзаж —
(фр. — місцевість) 1. Обмежений простір, який сприймається з певної точки зору; фрагменти природного і штучного середовища, що викликають певний настрій.
Архітектура і монументальне мистецтво