перерва

Павза, перестанок, перестан, інтервал, ПЕРЕБІЙ, (літня) шк. вакації; (у праці) зупинка; п! ПЕРЕДИХ.

Значення в інших словниках

1. перерва — Пере́рва: — тут: розрив [16]  Словник з творів Івана Франка
2. перерва — (тимчасове переривання дії) пауза, проміжок, (як правило, вказаний наперед) інтервал, (здебільшого у виставах) антракт, (непередбачена) простій.  Словник синонімів Полюги
3. перерва — пере́рва іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. перерва — -и, ж. 1》 Тимчасове припинення якоїсь дії, роботи, зупинка у плині, розвитку чого-небудь. || Тимчасовий перепочинок від чого-небудь. 2》 Проміжок часу, на який припиняється дія, робота, зупиняється плин, розвиток чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. перерва — Пере́рва, -ви; -ре́рви, -ре́рв  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. перерва — ПЕРЕ́РВА, и, ж. 1. Тимчасове припинення якоїсь дії, роботи, зупинка у плині, розвитку чого-небудь. Я давно писав йому заказного [рекомендованого] листа, оже [отже] й досі не одібрав ніякої оповістки, чи через перерву в зносинах...  Словник української мови у 20 томах
7. перерва — ПЕРЕ́РВА (тимчасове припинення якоїсь дії, процесу; проміжок часу, на який припиняється дія, процес), ІНТЕРВА́Л, ПРО́МІЖОК, АНТРА́КТ розм., ПЕРЕСТА́НОК діал.; ПА́УЗА (перев. у мові, звучанні); ПРОСТІ́Й (непередбачена затримка в роботі).  Словник синонімів української мови
8. перерва — ПЕРЕ́РВА, и, ж. 1. Тимчасове припинення якоїсь дії, роботи, зупинка у плині, розвитку чого-небудь. Я давно писав йому заказного [рекомендованого] листа, оже [отже] й досі не одібрав ніякої оповістки, чи через перерву в зносинах...  Словник української мови в 11 томах
9. перерва — Перерва, -ви ж. Перерывъ, пауза, интервалъ, промежутокъ. 2) раст. Lysimachia nummularia. Вх. Пч. II. 33. 3) Родъ вышивки. Kolb. І. 49.  Словник української мови Грінченка