пересуд —
пере́суд іменник чоловічого роду в однині вживається рідко
Орфографічний словник української мови
пересуд —
-у, ч. 1》 перев. мн., розм. Висловлювання недоброзичливої думки про чию-небудь поведінку, чиїсь вчинки і т. ін.; поговір. Суди та пересуди; Суд-пересуд — недоброзичливе детальне обговорення чиєї-небудь поведінки, чиїхось дій, вчинків і т. ін. 2》 рідко.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пересуд —
ПЕРЕ́СУ́Д, у, ч. 1. перев. мн., розм. Висловлювання недоброзичливої думки про чию-небудь поведінку, чиїсь вчинки і т. ін.; поговір.
Словник української мови у 20 томах
пересуд —
суди́ та пере́суди. Недоброзичливе детальне обговорення чиєї-небудь поведінки, дій, вчинків і т. ін. Знову незгода настала у хаті, знову сопуче мовчання, суди та пересуди на стороні (Панас Мирний); По селу йшли суди та пересуди, хто сміявся...
Фразеологічний словник української мови
пересуд —
ЗАБОБО́НИ мн. (ЗАБОБО́Н одн.) (віра у те, що деякі явища та події є проявом надприродних сил; помилкові, хибні погляди, що стали звичними для кого-небудь), ПЕРЕ́ДСУДИ мн. (ПЕРЕ́ДСУД одн.), ПЕРЕ́СУ́ДИ мн. (ПЕРЕ́СУ́Д одн.) рідко.
Словник синонімів української мови
пересуд —
ПЕРЕ́СУ́Д, у, ч. 1. перев. мн., розм. Висловлювання недоброзичливої думки про чию-небудь поведінку, чиїсь вчинки і т. ін.; поговір.
Словник української мови в 11 томах