Печать, штамп; (слід) відтиск, знак; (на виду) відбиток; п! ТАВРО.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
печатка —
печа́тка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
печатка —
Печа́тка. 1. Знаряддя дії за знач. печатати. Ухвалено замовити у коваля печатку, котрою ме ся значити приймлену худобу, випікаючи єї на стегні знак Т (Канюк, 1906, 29). 2. Штамп, яким посвідчують дійсність документа.
Українська літературна мова на Буковині
печатка —
Те саме, що знаменник
Словник церковно-обрядової термінології
печатка —
[пеичатка] -ткие, д. і м. -ац':і, р. мн. -ток
Орфоепічний словник української мови
печатка —
-и, ж. 1》 Невеличкий гумовий чи металевий предмет із вирізаними на ньому знаками для відтискування на сургучі, воску і т. ін. або для створення відбитку на папері. Державна печатка. Гербова печатка. 2》 Відтиск цих знаків на сургучі, воску і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
печатка —
ПЕЧА́ТКА, и, ж. 1. Невеличкий гумовий чи металевий предмет з вирізаними на ньому знаками для відтискування на сургучі, воску і т. ін. або для створення відбитку на папері.
Словник української мови у 20 томах
печатка —
И, ч., комп. Принтер. Пускай документ на печатку.
Словник сучасного українського сленгу
печатка —
Знак приналежності та ідентифікації фізич. особи або установи, вирізьблений на штемпелі; свідчення вірогідності, яке надає юридичну силу; оберігає закритий лист або предмет.
Універсальний словник-енциклопедія
печатка —
за сімома́ печа́тками (печа́тями). Недоступний для розуміння; незрозумілий, прихований. Виробничий процес “свого” цеху, а відтак і цілої фабрики .. не був для неї якоюсь новиною, ні загадкою за сімома печатками (В.
Фразеологічний словник української мови
печатка —
ВІДБИ́ТОК (ознака, що є результатом дії когось, чогось, якогось впливу, стану тощо), ВІДБИТТЯ́, ВІДПЕЧА́ТОК рідше, ПЕЧА́ТКА, ПЕЧА́ТЬ книжн.; ВІ́ДГОМІН, ВІ́ДБЛИСК (перев. зовнішня ознака).
Словник синонімів української мови
печатка —
ПЕЧА́ТКА, и, ж. 1. Невеличкий гумовий чи металевий предмет з вирізаними на ньому знаками для відтискування на сургучі, воску і т. ін. або для створення відбитку на папері.
Словник української мови в 11 томах
печатка —
рос. печать металевий або гумовий штамп з нарізними знаками для відбитків на документах фарбою, на сургучі чи воску. Існують П. гербові (містять назву організації та зображення державного герба) і прості (не мають зображення герба). Простими...
Eкономічна енциклопедія
печатка —
Печатка, -ки ж. ум. отъ печать.
Словник української мови Грінченка