побутовий —
побуто́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
побутовий —
-а, -е. 1》 Прикм. до побут 1). || Пов'язаний з побутом, який трапляється в побуті, в повсякденному житті. Побутові конфлікти. || Який відображає побут. Побутовий жанр — жанр образотворчого мистецтва, що відображає різні сторони повсякденного життя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
побутовий —
ПОБУТО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до по́бут 1. З самого малечку хлопець звик бути в центрі уваги. Побутова обстановка цілковито сприяла цьому (А. Головко); // Пов'язаний з побутом, який трапляється в побуті, в повсякденному житті.
Словник української мови у 20 томах
побутовий —
ПОБУТО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до по́бут 1. З самого малечку хлопець звик бути в центрі уваги. Побутова обстановка цілковито сприяла цьому (Головко, II, 1957, 261); // Пов’язаний з побутом, який трапляється в побуті, в повсякденному житті.
Словник української мови в 11 томах