побутовий

побуто́вий

-а, -е.

1》 Прикм. до побут 1).

|| Пов'язаний з побутом, який трапляється в побуті, в повсякденному житті. Побутові конфлікти.

|| Який відображає побут.

Побутовий жанр — жанр образотворчого мистецтва, що відображає різні сторони повсякденного життя.

|| перен. Буденний, звичайний.

2》 Стос. до побуту (у 1 знач.).

Значення в інших словниках

1. побутовий — побуто́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. побутовий — (- потреби) повсякденний, щоденний, злободенний; (конфлікт) сімейний.  Словник синонімів Караванського
3. побутовий — ПОБУТО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до по́бут 1. З самого малечку хлопець звик бути в центрі уваги. Побутова обстановка цілковито сприяла цьому (А. Головко); // Пов'язаний з побутом, який трапляється в побуті, в повсякденному житті.  Словник української мови у 20 томах
4. побутовий — ПОБУТО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до по́бут 1. З самого малечку хлопець звик бути в центрі уваги. Побутова обстановка цілковито сприяла цьому (Головко, II, 1957, 261); // Пов’язаний з побутом, який трапляється в побуті, в повсякденному житті.  Словник української мови в 11 томах