повороткий

Поворотний, в'юнкий, похапний, похватний, рухливий, вправний; П. спритний, меткий, моторний, промітний.

Значення в інших словниках

1. повороткий — поворотки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. повороткий — див. жвавий  Словник синонімів Вусика
3. повороткий — -а, -е. Здатний легко рухатися, переміщатися; рухливий. || розм. Який робить усе швидко; вправний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. повороткий — ПОВОРОТКИ́Й, а́, е́. Здатний легко рухатися, переміщатися; рухливий. Згорблена, у старому сачку й широкій спідниці та чунях, вона все ж була поворотка і вправно орудувала рогачами (В.  Словник української мови у 20 томах
5. повороткий — ВПРА́ВНИЙ (який, маючи певні навички, робить добре і швидко), УМІ́ЛИЙ (ВМІ́ЛИЙ), МАЙСТЕ́РНИЙ, ЗУГА́РНИЙ розм., ПОВОРОТКИ́Й розм., ЗРУ́ЧНИЙ розм., ЛА́ДНИЙ рідше, ПОПРА́ВНИЙ рідше. Михайло був уже вправним телефоністом (В. Кучер); Малюнки й креслення..  Словник синонімів української мови
6. повороткий — ПОВОРОТКИ́Й, а́, е́. Здатний легко рухатися, переміщатися; рухливий. Згорблена, у старому сачку й широкій спідниці та чунях, вона все ж була поворотка і вправно орудувала рогачами (Кучер, Прощай..  Словник української мови в 11 томах