повороткий

ПОВОРОТКИ́Й, а́, е́.

Здатний легко рухатися, переміщатися; рухливий.

Згорблена, у старому сачку й широкій спідниці та чунях, вона все ж була поворотка і вправно орудувала рогачами (В. Кучер);

– Звали її [дочку малайця] Баджін – так називають яванці вивірку. Вона була й справді рухлива й поворотка, як вивірка (Ю. Яновський);

Але давайте глянемо, як ми, літні люди, можна сказати – фундатори, встигаємо за молоддю? Чи всі з-поміж нас досить повороткі, далекозорі та прудкі? (О. Гончар);

// розм. Який робить усе швидко; вправний.

Повороткий .. Грицько, і не сподіваєшся, як оджене свинку і знову стане у ямці (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. повороткий — поворотки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. повороткий — Поворотний, в'юнкий, похапний, похватний, рухливий, вправний; П. спритний, меткий, моторний, промітний.  Словник синонімів Караванського
3. повороткий — див. жвавий  Словник синонімів Вусика
4. повороткий — -а, -е. Здатний легко рухатися, переміщатися; рухливий. || розм. Який робить усе швидко; вправний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. повороткий — ВПРА́ВНИЙ (який, маючи певні навички, робить добре і швидко), УМІ́ЛИЙ (ВМІ́ЛИЙ), МАЙСТЕ́РНИЙ, ЗУГА́РНИЙ розм., ПОВОРОТКИ́Й розм., ЗРУ́ЧНИЙ розм., ЛА́ДНИЙ рідше, ПОПРА́ВНИЙ рідше. Михайло був уже вправним телефоністом (В. Кучер); Малюнки й креслення..  Словник синонімів української мови
6. повороткий — ПОВОРОТКИ́Й, а́, е́. Здатний легко рухатися, переміщатися; рухливий. Згорблена, у старому сачку й широкій спідниці та чунях, вона все ж була поворотка і вправно орудувала рогачами (Кучер, Прощай..  Словник української мови в 11 томах