поворотка
ПОВОРО́ТКА, и, ж., рідко.
Те саме, що поворо́т 2.
З гори на греблю з'їжджали хури. Звернути не було куди; щлях ішов одним один, – ніде не було поворотки (І. Нечуй-Левицький);
Ішли вони плутаними стежками, мало не на кожній поворотці у них питали пароль (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)