поворотка
ПОВОРО́ТКА, и, ж., рідко.
Те саме, що поворо́т 2.
З гори на греблю з'їжджали хури. Звернути не було куди; щлях ішов одним один, – ніде не було поворотки (І. Нечуй-Левицький);
Ішли вони плутаними стежками, мало не на кожній поворотці у них питали пароль (П. Панч).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поворотка — поворо́тка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- поворотка — -и, ж., рідко. Те саме, що поворот 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- поворотка — Поворо́тка, -тки, -тці; -ро́тки, -ро́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поворотка — ПОВОРО́Т (ПОВОРІ́Т) (місце, де дорога, вулиця тощо повертає, відхиляється вбік), ЗВОРО́Т, ЗАВОРО́Т, ЗА́КРУТ, ВИ́ГИН, КОЛІ́НО, ВИ́ВЕРТ розм., О́БЕРТ розм., ПОВОРО́ТКА розм., СКРУТ діал. Словник синонімів української мови
- поворотка — ПОВОРО́ТКА, и, ж., рідко. Те саме, що поворо́т 2. Ішли вони плутаними стежками, мало не на кожній поворотці у них питали пароль (Панч, О. Пархом., 1939, 15). Словник української мови в 11 томах