поворотка

Значення в інших словниках

1. поворотка — поворо́тка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
2. поворотка — Поворо́тка, -тки, -тці; -ро́тки, -ро́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. поворотка — ПОВОРО́ТКА, и, ж., рідко. Те саме, що поворо́т 2. З гори на греблю з'їжджали хури. Звернути не було куди; щлях ішов одним один, – ніде не було поворотки (І. Нечуй-Левицький); Ішли вони плутаними стежками, мало не на кожній поворотці у них питали пароль (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
4. поворотка — ПОВОРО́Т (ПОВОРІ́Т) (місце, де дорога, вулиця тощо повертає, відхиляється вбік), ЗВОРО́Т, ЗАВОРО́Т, ЗА́КРУТ, ВИ́ГИН, КОЛІ́НО, ВИ́ВЕРТ розм., О́БЕРТ розм., ПОВОРО́ТКА розм., СКРУТ діал. Словник синонімів української мови
5. поворотка — ПОВОРО́ТКА, и, ж., рідко. Те саме, що поворо́т 2. Ішли вони плутаними стежками, мало не на кожній поворотці у них питали пароль (Панч, О. Пархом., 1939, 15). Словник української мови в 11 томах