повороткий
поворотки́й
-а, -е.
Здатний легко рухатися, переміщатися; рухливий.
|| розм. Який робить усе швидко; вправний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повороткий — поворотки́й прикметник Орфографічний словник української мови
- повороткий — Поворотний, в'юнкий, похапний, похватний, рухливий, вправний; П. спритний, меткий, моторний, промітний. Словник синонімів Караванського
- повороткий — див. жвавий Словник синонімів Вусика
- повороткий — ПОВОРОТКИ́Й, а́, е́. Здатний легко рухатися, переміщатися; рухливий. Згорблена, у старому сачку й широкій спідниці та чунях, вона все ж була поворотка і вправно орудувала рогачами (В. Словник української мови у 20 томах
- повороткий — ВПРА́ВНИЙ (який, маючи певні навички, робить добре і швидко), УМІ́ЛИЙ (ВМІ́ЛИЙ), МАЙСТЕ́РНИЙ, ЗУГА́РНИЙ розм., ПОВОРОТКИ́Й розм., ЗРУ́ЧНИЙ розм., ЛА́ДНИЙ рідше, ПОПРА́ВНИЙ рідше. Михайло був уже вправним телефоністом (В. Кучер); Малюнки й креслення.. Словник синонімів української мови
- повороткий — ПОВОРОТКИ́Й, а́, е́. Здатний легко рухатися, переміщатися; рухливий. Згорблена, у старому сачку й широкій спідниці та чунях, вона все ж була поворотка і вправно орудувала рогачами (Кучер, Прощай.. Словник української мови в 11 томах