1. Словник української мови в 11 томах

повороткий

ПОВОРОТКИ́Й, а́, е́. Здатний легко рухатися, переміщатися; рухливий.

Згорблена, у старому сачку й широкій спідниці та чунях, вона все ж була поворотка і вправно орудувала рогачами (Кучер, Прощай.., 1957, 121);

— Звали її [дочку малайця] Баджін — так називають яванці вивірку. Вона була й справді рухлива й поворотка, як вивірка (Ю. Янов., II, 1958, 153);

// розм. Який робить усе швидко; вправний.

Повороткий.. Грицько, і не сподіваєшся, як оджене свинку і знову стане у ямці (Мирний, IV, 1955, 73).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повороткий — поворотки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. повороткий — Поворотний, в'юнкий, похапний, похватний, рухливий, вправний; П. спритний, меткий, моторний, промітний. Словник синонімів Караванського
  3. повороткий — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  4. повороткий — -а, -е. Здатний легко рухатися, переміщатися; рухливий. || розм. Який робить усе швидко; вправний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. повороткий — ПОВОРОТКИ́Й, а́, е́. Здатний легко рухатися, переміщатися; рухливий. Згорблена, у старому сачку й широкій спідниці та чунях, вона все ж була поворотка і вправно орудувала рогачами (В. Словник української мови у 20 томах
  6. повороткий — ВПРА́ВНИЙ (який, маючи певні навички, робить добре і швидко), УМІ́ЛИЙ (ВМІ́ЛИЙ), МАЙСТЕ́РНИЙ, ЗУГА́РНИЙ розм., ПОВОРОТКИ́Й розм., ЗРУ́ЧНИЙ розм., ЛА́ДНИЙ рідше, ПОПРА́ВНИЙ рідше. Михайло був уже вправним телефоністом (В. Кучер); Малюнки й креслення.. Словник синонімів української мови