Значення в інших словниках
-
покорм —
по́ко́рм іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
покорм —
див. молоко
Словник синонімів Вусика
-
покорм —
-у, ч. 1》 Те, що їдять і п'ють, чим харчуються; їжа. 2》 перев. покорм. Материнське молоко.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
покорм —
ПО́КО́РМ, у, ч. 1. Те, що їдять і п'ють, чим харчуються; їжа. – Гой, козаченьку, пане ж мій, Який же буде покорм твій? – Будем їсти саламаху, Козацькую затираху (Л. Глібов); Вже ж без покорму та не жити! От Коник і стриба до Мурав'я (Л. Боровиковський).
Словник української мови у 20 томах
-
покорм —
Ї́ЖА (те, що їдять люди, тварини), ЇДА́ розм., ПОЖИ́ВА розм., ПОЖИ́ВОК розм., ПОКО́РМ розм., СПОЖИ́ВА розм., ПОТРА́ВА рідше, СПОЖИ́ВОК рідше, СПОЖИ́ТОК рідко, ЇСТВО́ заст., ЇДЛО́ діал., З'Ї́ЖА діал., ПОЖИ́ТОК діал.; СТРА́ВА, ЇСТІВНЕ́, ЗАЖИ́ВОК заст.
Словник синонімів української мови
-
покорм —
По́корм, -му; -корми, -мів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
покорм —
ПО́КО́РМ, у, ч. 1. Те, що їдять і п’ють, чим харчуються; їжа. — Гой, козаченьку, пане ж мій, Який же буде покорм твій? — Будем їсти саламаху, Козацькую затираху (Пісні та романси.., І, 1956, 132); Вже ж без покорму та не жити!...
Словник української мови в 11 томах
-
покорм —
Покорм, -му м. Молоко матери (женщины, самки). Рудч. Ск. І. 135. Мати занедужала, і в неї не стало покорму. Стор. МПр. 29.
Словник української мови Грінченка