покотом

пр., (лежати) суцільно, без перерви, по всій поверхні, один біля одного; (класти) підряд, поспіль, один при однім; (посувати) Р. котом.

Значення в інших словниках

1. покотом — по́котом прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. покотом — присл. 1》 Один біля одного, без певного порядку. 2》 розм. По всій поверхні, на всьому протязі, без проміжків; суцільно. || Підряд, одного за одним. 3》 також із прийм. за, діал. Усі разом. 4》 розм., рідко. Котячись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покотом — ПО́КОТОМ, присл. 1. Один біля одного, без певного порядку. На полу .. покотом лежали скулені од холоду троє дітей (С. Васильченко); Спати полягали [подорожні] всі покотом на сіні у повітці (В. Гжицький). 2. розм.  Словник української мови у 20 томах
4. покотом — (аж) ляга́ти (по́котом) (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т. ін.). Дуже сміятися, реготати. Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський); Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І.  Фразеологічний словник української мови
5. покотом — ПІДРЯ́Д (один за одним; без перерви); ПО́СПІЛЬ, ПОСЛІДО́ВНО, УРЯ́Д (ВРЯД), ЗРЯ́ДУ розм., ПО́КОТОМ розм., О́БРЯДНО діал., ПО́МІЖ діал. Шукала (Маруся) сухих дров, але мало знаходила: трафилося підряд кілька дощистих днів (Г.  Словник синонімів української мови
6. покотом — ПО́КОТОМ, присл. 1. Один біля одного, без певного порядку. На полу.. покотом лежали скулені од холоду троє дітей (Вас., І, 1959, 301); Спати полягали [подорожні] всі покотом на сіні у повітці (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 237). 2. розм.  Словник української мови в 11 томах
7. покотом — Покотом нар. Вповалку. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. Котл. Ен. III. 75. В гаю все покотом лежало. Шевч. 334.  Словник української мови Грінченка