покручений —
покру́чений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
покручений —
див. зіпсований; кривий
Словник синонімів Вусика
покручений —
[поукручеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
покручений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до покрутити 3), 4). || покручено, безос. присудк. сл. || у знач. прикм., перен. Перекручений, спотворений. 2》 у знач. прикм. Зроблений, виготовлений крутінням. 3》 у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
покручений —
ПОКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до покрути́ти 3, 4. Збуджені раптом з холодного сну, дзвони хрипло кричали і гнали вперед вузлуваті фігури, покручені непомірною працею (М.
Словник української мови у 20 томах
покручений —
ЗВИ́ВИСТИЙ (який має вигини, закрути, непрямий, нерівний), ПОКРУ́ЧЕНИЙ, КРУ́ЧЕНИЙ, ЗМІЯ́СТИЙ (ЗМІЇ́СТИЙ) рідше, ВИТКИ́Й, ВИ́ТИЙ рідше, В'ЮНКИ́Й, В'ЮНИ́СТИЙ, ХВИЛЯ́СТИЙ, КРИВУЛЯ́СТИЙ розм., КРИВУЛЬКУВА́ТИЙ розм., ПОКРИВУ́ЛЕНИЙ розм.
Словник синонімів української мови
покручений —
Покру́чений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
покручений —
ПОКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до покрути́ти 3, 4. Збуджені раптом з холодного сну, дзвони хрипло кричали і гнали вперед вузлуваті фігури, покручені непомірною працею (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах