покручений
покру́чений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до покрутити 3), 4).
|| покручено, безос. присудк. сл.
|| у знач. прикм., перен. Перекручений, спотворений.
2》 у знач. прикм. Зроблений, виготовлений крутінням.
3》 у знач. прикм. Непрямий, звивистий, з багатьма поворотами, вигинами (про дорогу, річку і т. ін.).
|| перен. Суперечливий; складний.
4》 у знач. прикм. Який має неправильну форму; скривлений у багатьох місцях.
|| Який має дугоподібну чи гвинтоподібну форму.
|| Перекручений у багатьох місцях.
|| Із загнутими кінцями, скручений.
Великий тлумачний словник сучасної української мови