Словник синонімів української мови

покручений

ЗВИ́ВИСТИЙ (який має вигини, закрути, непрямий, нерівний), ПОКРУ́ЧЕНИЙ, КРУ́ЧЕНИЙ, ЗМІЯ́СТИЙ (ЗМІЇ́СТИЙ) рідше, ВИТКИ́Й, ВИ́ТИЙ рідше, В'ЮНКИ́Й, В'ЮНИ́СТИЙ, ХВИЛЯ́СТИЙ, КРИВУЛЯ́СТИЙ розм., КРИВУЛЬКУВА́ТИЙ розм., ПОКРИВУ́ЛЕНИЙ розм., ЗВИ́ВЧАСТИЙ рідко; ЗАЛО́МИСТИЙ (з різкими вигинами); ЗИГЗАГУВА́ТИЙ, ЗИГЗАГОПОДІ́БНИЙ (з формою у вигляді ламаної лінії); ПЕТЛЯ́СТИЙ рідко (що нагадує формою петлю). Через балку, через перелісок, а далі знову степом стелиться засніжений звивистий шлях (О. Левада); Мар'янка пробиралася вузенькою покрученою стежкою (О. Десняк); Нарешті я вибрався з кручених вулиць і заулків (І. Цюпа); Авто мчить по гладенькому зміїстому шосе (П. Колесник); Де дрібно кучерявивсь на узбоччі Новий полин, там стежечка витка Збігала вгору (В. Мисик); Вона непомітно вийшла з учительської і пішла в'юнкою стежкою через осінній сад... (М. Зарудний); Хвиляста лінія; Йшли до села кривулястою стежкою, прижовклими стернями, обніжками трав'яними (Ю. Бедзик); Парасолі поплакували товстими краплинами. На підлозі сльози всіх парасоль плили кривулькуватими брудними струмочками (Ірина Вільде); Покривулена, як на нашому Прикарпатті, дорога вибігла на невисоку гору (В. Минко); Петляста стежина.

КРИВИ́Й прикм. (розміщений, спрямований не по прямій лінії), НЕРІ́ВНИЙ, КО́СИЙ, ВИ́КРИВЛЕНИЙ (який став нерівним); ПЕРЕКО́ШЕНИЙ (асиметричний); ПОКРУ́ЧЕНИЙ, ПОКАРЛЮ́ЧЕНИЙ розм. (скривлений у багатьох місцях). У чорній було вогко і темно. Се була велика хата, стара, з кривими стінами (Панас Мирний); Він проглядав нерівні, на склографі надруковані рядки (В. Собко); — Гляньте на цього гіганта, — показав Бунч на чудернацьке дерево з покрученим стовбуром (Ю. Бедзик); Росли там покарлючені дубки (П. Загребельний).

СУПЕРЕ́ЧЛИВИЙ (який має особливості, якості, несумісні одна з одною або протилежні, невідповідні одна одній), СУПЕРЕ́ЧНИЙ, РОЗБІ́ЖНИЙ, ПОДВІ́ЙНИЙ, ДВОЇ́СТИЙ (з двома різними особливостями); ПОКРУ́ЧЕНИЙ, ПЛУ́ТАНИЙ (такий, у якому важко розібратися, якого важко зрозуміти). Хома Микитович.. замислився: скільки несхожих, суперечливих, та навіть протилежних рис може мати одна людина (Я. Гримайло); В Олі теж наростав неспокій. Суперечні почуття метались в ній. Вона прагнула провалу і — перемоги для Бронка (Ірина Вільде); Як важко розбіжні думки поєднати (Л. Первомайський); Твій погляд розпізнав Подвійну течію його державних справ (М. Зеров); Голда й хотіла, щоб Ліда почала розпитувати про її горе, і боялася цього. Таке двоїсте почуття вимучувало до краю (Д. Ткач); Психіку має (гуцул) покручену, незгадану, многогранну: вибачає такі речі, яких ніхто би не вибачив — і нараз образиться через дурницю, через дрібницю! (Г. Хоткевич); — То отакий у тебе батько, Павлухо, плутаний (А. Головко).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. покручений — покру́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. покручений — (шлях) кривулястий, див. ЗВИВИСТИЙ.  Словник синонімів Караванського
  3. покручений — див. зіпсований; кривий  Словник синонімів Вусика
  4. покручений — [поукручеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  5. покручений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до покрутити 3), 4). || покручено, безос. присудк. сл. || у знач. прикм., перен. Перекручений, спотворений. 2》 у знач. прикм. Зроблений, виготовлений крутінням. 3》 у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. покручений — ПОКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до покрути́ти 3, 4. Збуджені раптом з холодного сну, дзвони хрипло кричали і гнали вперед вузлуваті фігури, покручені непомірною працею (М.  Словник української мови у 20 томах
  7. покручений — Покру́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. покручений — ПОКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до покрути́ти 3, 4. Збуджені раптом з холодного сну, дзвони хрипло кричали і гнали вперед вузлуваті фігури, покручені непомірною працею (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах