покручений

ЗВИ́ВИСТИЙ (який має вигини, закрути, непрямий, нерівний), ПОКРУ́ЧЕНИЙ, КРУ́ЧЕНИЙ, ЗМІЯ́СТИЙ (ЗМІЇ́СТИЙ) рідше, ВИТКИ́Й, ВИ́ТИЙ рідше, В'ЮНКИ́Й, В'ЮНИ́СТИЙ, ХВИЛЯ́СТИЙ, КРИВУЛЯ́СТИЙ розм., КРИВУЛЬКУВА́ТИЙ розм., ПОКРИВУ́ЛЕНИЙ розм., ЗВИ́ВЧАСТИЙ рідко; ЗАЛО́МИСТИЙ (з різкими вигинами); ЗИГЗАГУВА́ТИЙ, ЗИГЗАГОПОДІ́БНИЙ (з формою у вигляді ламаної лінії); ПЕТЛЯ́СТИЙ рідко (що нагадує формою петлю). Через балку, через перелісок, а далі знову степом стелиться засніжений звивистий шлях (О. Левада); Мар'янка пробиралася вузенькою покрученою стежкою (О. Десняк); Нарешті я вибрався з кручених вулиць і заулків (І. Цюпа); Авто мчить по гладенькому зміїстому шосе (П. Колесник); Де дрібно кучерявивсь на узбоччі Новий полин, там стежечка витка Збігала вгору (В. Мисик); Вона непомітно вийшла з учительської і пішла в'юнкою стежкою через осінній сад... (М. Зарудний); Хвиляста лінія; Йшли до села кривулястою стежкою, прижовклими стернями, обніжками трав'яними (Ю. Бедзик); Парасолі поплакували товстими краплинами. На підлозі сльози всіх парасоль плили кривулькуватими брудними струмочками (Ірина Вільде); Покривулена, як на нашому Прикарпатті, дорога вибігла на невисоку гору (В. Минко); Петляста стежина.

КРИВИ́Й прикм. (розміщений, спрямований не по прямій лінії), НЕРІ́ВНИЙ, КО́СИЙ, ВИ́КРИВЛЕНИЙ (який став нерівним); ПЕРЕКО́ШЕНИЙ (асиметричний); ПОКРУ́ЧЕНИЙ, ПОКАРЛЮ́ЧЕНИЙ розм. (скривлений у багатьох місцях). У чорній було вогко і темно. Се була велика хата, стара, з кривими стінами (Панас Мирний); Він проглядав нерівні, на склографі надруковані рядки (В. Собко); — Гляньте на цього гіганта, — показав Бунч на чудернацьке дерево з покрученим стовбуром (Ю. Бедзик); Росли там покарлючені дубки (П. Загребельний).

СУПЕРЕ́ЧЛИВИЙ (який має особливості, якості, несумісні одна з одною або протилежні, невідповідні одна одній), СУПЕРЕ́ЧНИЙ, РОЗБІ́ЖНИЙ, ПОДВІ́ЙНИЙ, ДВОЇ́СТИЙ (з двома різними особливостями); ПОКРУ́ЧЕНИЙ, ПЛУ́ТАНИЙ (такий, у якому важко розібратися, якого важко зрозуміти). Хома Микитович.. замислився: скільки несхожих, суперечливих, та навіть протилежних рис може мати одна людина (Я. Гримайло); В Олі теж наростав неспокій. Суперечні почуття метались в ній. Вона прагнула провалу і — перемоги для Бронка (Ірина Вільде); Як важко розбіжні думки поєднати (Л. Первомайський); Твій погляд розпізнав Подвійну течію його державних справ (М. Зеров); Голда й хотіла, щоб Ліда почала розпитувати про її горе, і боялася цього. Таке двоїсте почуття вимучувало до краю (Д. Ткач); Психіку має (гуцул) покручену, незгадану, многогранну: вибачає такі речі, яких ніхто би не вибачив — і нараз образиться через дурницю, через дрібницю! (Г. Хоткевич); — То отакий у тебе батько, Павлухо, плутаний (А. Головко).