покручений
покру́чений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до покрутити 3), 4).
|| покручено, безос. присудк. сл.
|| у знач. прикм., перен. Перекручений, спотворений.
2》 у знач. прикм. Зроблений, виготовлений крутінням.
3》 у знач. прикм. Непрямий, звивистий, з багатьма поворотами, вигинами (про дорогу, річку і т. ін.).
|| перен. Суперечливий; складний.
4》 у знач. прикм. Який має неправильну форму; скривлений у багатьох місцях.
|| Який має дугоподібну чи гвинтоподібну форму.
|| Перекручений у багатьох місцях.
|| Із загнутими кінцями, скручений.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покручений — покру́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- покручений — (шлях) кривулястий, див. ЗВИВИСТИЙ. Словник синонімів Караванського
- покручений — див. зіпсований; кривий Словник синонімів Вусика
- покручений — [поукручеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- покручений — ПОКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до покрути́ти 3, 4. Збуджені раптом з холодного сну, дзвони хрипло кричали і гнали вперед вузлуваті фігури, покручені непомірною працею (М. Словник української мови у 20 томах
- покручений — ЗВИ́ВИСТИЙ (який має вигини, закрути, непрямий, нерівний), ПОКРУ́ЧЕНИЙ, КРУ́ЧЕНИЙ, ЗМІЯ́СТИЙ (ЗМІЇ́СТИЙ) рідше, ВИТКИ́Й, ВИ́ТИЙ рідше, В'ЮНКИ́Й, В'ЮНИ́СТИЙ, ХВИЛЯ́СТИЙ, КРИВУЛЯ́СТИЙ розм., КРИВУЛЬКУВА́ТИЙ розм., ПОКРИВУ́ЛЕНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- покручений — Покру́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- покручений — ПОКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до покрути́ти 3, 4. Збуджені раптом з холодного сну, дзвони хрипло кричали і гнали вперед вузлуваті фігури, покручені непомірною працею (Коцюб. Словник української мови в 11 томах