1. Орфоепічний словник української мови

покручений

покру́чений

[поукручеинией]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покручений — покру́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. покручений — (шлях) кривулястий, див. ЗВИВИСТИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. покручений — див. зіпсований; кривий Словник синонімів Вусика
  4. покручений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до покрутити 3), 4). || покручено, безос. присудк. сл. || у знач. прикм., перен. Перекручений, спотворений. 2》 у знач. прикм. Зроблений, виготовлений крутінням. 3》 у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. покручений — ПОКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до покрути́ти 3, 4. Збуджені раптом з холодного сну, дзвони хрипло кричали і гнали вперед вузлуваті фігури, покручені непомірною працею (М. Словник української мови у 20 томах
  6. покручений — ЗВИ́ВИСТИЙ (який має вигини, закрути, непрямий, нерівний), ПОКРУ́ЧЕНИЙ, КРУ́ЧЕНИЙ, ЗМІЯ́СТИЙ (ЗМІЇ́СТИЙ) рідше, ВИТКИ́Й, ВИ́ТИЙ рідше, В'ЮНКИ́Й, В'ЮНИ́СТИЙ, ХВИЛЯ́СТИЙ, КРИВУЛЯ́СТИЙ розм., КРИВУЛЬКУВА́ТИЙ розм., ПОКРИВУ́ЛЕНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. покручений — Покру́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. покручений — ПОКРУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до покрути́ти 3, 4. Збуджені раптом з холодного сну, дзвони хрипло кричали і гнали вперед вузлуваті фігури, покручені непомірною працею (Коцюб. Словник української мови в 11 томах