1. Орфоепічний словник української мови

покрутитися

покрути́тися

[покрутитиес'а]

-учус'а, поукрутиес':а, поукрутиец':а, поукрут'ац':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покрутитися — покрути́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покрутитися — -учуся, -утишся, док. 1》 Почати крутитися. || Пролягти в просторі, маючи звивисту форму (про дорогу, річку і т. ін.). 2》 Крутитися (у 1-4 знач.) якийсь час. || перен. Роздумуючи, схилятися то до одного, то до іншого рішення, вагатися якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покрутитися — ПОКРУТИ́ТИСЯ, учу́ся, у́тишся, док. 1. Почати крутитися. Отець Олександер так зареготався, що глобус на столі, наче його торкнув хто, аж покрутився (І. Микитенко); // Пролягти в просторі, маючи звивисту форму (про дорогу, річку і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  4. покрутитися — крути́тися / покрути́тися на слизько́му. Перебувати в скрутному становищі, зазнавати труднощів. — Торгових людей татарських за Перекоп не пускати. Нехай покрутяться на слизькому, гаспиди (Н. Рибак). Фразеологічний словник української мови
  5. покрутитися — КРУТИ́ТИСЯ (робити обертові, колові рухи), ОБЕРТА́ТИСЯ, ВЕРТІ́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИСЯ, КРУЖЛЯ́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм.; ПОКРУ́ЧУВАТИСЯ (злегка або час від часу); ПРОКРУ́ЧУВАТИСЯ (якийсь час). — Док. Словник синонімів української мови
  6. покрутитися — ПОКРУТИ́ТИСЯ, учу́ся, у́тишся, док. 1. Почати крутитися. Отець Олександер так зареготався, що глобус на столі, наче його торкнув хто, аж покрутився (Мик., Повісті.., 1956, 32); // Пролягти в просторі, маючи звивисту форму (про дорогу, річку і т. ін.). Словник української мови в 11 томах
  7. покрутитися — Покрути́тися, -чу́ся, -тишся гл. Покружиться. Старі покрутились, а молоді навчились. Ном. № 6107. Словник української мови Грінченка