покрутитися

ПОКРУТИ́ТИСЯ, учу́ся, у́тишся, док.

1. Почати крутитися.

Отець Олександер так зареготався, що глобус на столі, наче його торкнув хто, аж покрутився (І. Микитенко);

// Пролягти в просторі, маючи звивисту форму (про дорогу, річку і т. ін.).

З жита стежка вивела на польову доріжку, ту саму, що покрутилася кручею до села (Ю. Збанацький);

Глухенька доріжка поміж хат покрутилася (А. Головко).

2. Крутитися (у 1–4 знач.) якийсь час.

[Жандарм:] Ну, музики, грайте! Най почую, як ви тут у Незваничах умієте. Може, й мене охота візьме з вами покрутитися (І. Франко);

Інші сплять після відбою, немов порізані, а він ще покрутиться, ще пошукає того місця, на яке слід покласти кляту ногу (Ю. Збанацький);

Олеся добігла до кінця садка, глянула на Рось, на скелі, покрутилась на всі боки, заспівала пісеньки (І. Нечуй-Левицький);

– Так ото ж вона, сердешна дівчина, покрутилася, покрутилася в городі, далі зібрала свої манатки та й потягнула додому (С. Васильченко);

Поховав .. Михайло батька, покрутився в пастухах та й пішов на батькове місце в економію (І. Микитенко);

[Марина:] От нахвалявся Очерет в газеті обставити нас, а у самого довгоносик, так нехай тепер покрутиться (О. Корнійчук);

Чупринівський покрутився ні в сих ні в тих, не сказав навіть, чого приходив (Я. Гримайло);

Прокоповичеві .. приснилось, що він спить в себе в катразі, що в катрагу влетів рій, покрутився над ним та й полетів (І. Нечуй-Левицький);

Один [літак] перелетів кордон .. Покрутився над нашим кордоном, прикордонники стрельнули, і він дав дьору... (М. Трублаїні);

Книги, як і взагалі всі твори людського духу, не однакову мають долю. Одні з них, мов той листочок, що упав з верби на воду: покрутився, покрутився, і от уже його нема (П. Тичина);

// перен. Роздумуючи, схилятися то до одного, то до іншого рішення, вагатися якийсь час.

Покрутився-покрутився Павло Сидорович і купив [сину] скрипку (Є. Кравченко).

3. тільки 3 ос. Зібратися в зморшки; зібгатися.

Босі пальці приїжджих були червоні, п'яти натерті, онучі збилися й покрутилися в чоботях (Ю. Яновський);

// Безладно переплестися, переплутатися.

Покрутилась [пшениця] місцями вихорами (І. Цюпа).

4. перен., розм. Втратити розум (про всіх або багатьох).

[Дрейсігер:] Чорт-зна що! Скажені собаки, та й годі, зовсім покрутились бестії! (Леся Українка);

– Чи ви показились, чи ви покрутились, макоцвітні шибеники! (С. Васильченко).