покрутити
ПОКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш.
1. кого, що. Док. до крути́ти 1, 3.
Натиснув [Марко] обома руками ключ. Він не повертався. Тоді він заклав у дірочку ключа невеличкий шворник і спробував знову покрутити (І. Микитенко);
Мишуня уявляв собі, що він на заводі, ось зараз покрутить хтось вимикача, і освітлиться величезний цех (Ю. Яновський).
2. док., що. Крутити (у 1–3, 5–7 знач.) якийсь час.
Онися заплющила очі, розвела пальці обох рук, потім покрутила палець кругом пальця й загадала, чи приїде, чи не приїде [Моссаковський] (І. Нечуй-Левицький);
Чепіга взяв трубку, покрутив ручку, попросив відділ освіти (О. Копиленко);
Стаха .. покрутила книжку в руках, розкрила, подивилась на шрифт і .. віддала (Ірина Вільде);
Він багатозначно покрутив пальцем біля лоба (О. Донченко);
Вітер піднімав з землі кленове і дубове листя, покрутивши на місці, жбурляв угору (Ю. Мушкетик);
Він покрутив довгі вуса, погладив широченьке пузце (О. Ковінька).
3. док., що. Крутячи, призвести до втрати попереднього вигляду; скрутити все або багато чого-небудь.
Я бачив, як вітер березку зломив: Коріння порушив, гілля покрутив... (В. Александров);
// Зробити спотвореним.
Роки, весняна вільгість, осінні хлющі і тумани спочатку покрутили руки, а потім і ноги старого (М. Стельмах);
// безос.
Щось іде – таке.., що й глянути гидко: на одно око сліпе, вид йому покрутило та повертіло (А. Свидницький);
– Бач, як ноженята йому [ягняті] покрутило (О. Гончар);
// перен. Морально скалічити.;
// безос.
Як дочка, допоможи йому, борись за свого батька, за те, щоб він піднявся, якщо його погнуло та покрутило (О. Гончар).
4. док., що. Скручуючи, згортаючи що-небудь, виготовити все або багато чогось.
Всі покрутили цигарки “солідні” й до книжок узялися (А. Головко).
Значення в інших словниках
- покрутити — покрути́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- покрутити — -учу, -утиш. 1》 перех. і неперех. Док. до крутити 1), 3). Покрутити носом — виразити невдоволення. 2》 док., перех. і неперех. Крутити (у 1-3, 5-7 знач.) якийсь час. Покрутити голову кому — закохавши в себе, дурити когось, збивати з пантелику якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покрутити — крути́ти / закрути́ти го́лову кому. 1. Закохувати в себе. Їй одне задоволення — крутити голови хлопцям (О. Гончар). покрути́ти го́лову (тривалий час). — Ти такий, що тобі все одно,— образилася Орися .. Фразеологічний словник української мови
- покрутити — ВИКРИВЛЯ́ТИ (робити що-небудь кривим, нерівним), СКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИВЛЯ́ТИ, КРИВИ́ТИ, ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, ПЕРЕКО́ШУВАТИ, СКРУ́ЧУВАТИ рідше, ЛАМА́ТИ рідко. — Док. Словник синонімів української мови
- покрутити — ПОКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш. 1. перех. і неперех. Док. до крути́ти 1, 3. Натиснув [Марко] обома руками ключ. Він не повертався. Тоді він заклав у дірочку ключа невеличкий шворник і спробував знову покрутити (Мик. Словник української мови в 11 томах
- покрутити — Покрути́ти, -чу́, -тиш гл. 1) Покрутить, повертѣть. А чорт тоді покрутив головою і каже: таки і я тебе покалічив. Рудч. Ск. І. 52. 2) Исковеркать. Щоб тобі покрутило. Чуб. І. 90. Словник української мови Грінченка