покрутити
Покрути́ти, -чу́, -тиш
гл.
1) Покрутить, повертѣть. А чорт тоді покрутив головою і каже: таки і я тебе покалічив. Рудч. Ск. І. 52.
2) Исковеркать. Щоб тобі покрутило. Чуб. І. 90.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покрутити — покрути́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- покрутити — -учу, -утиш. 1》 перех. і неперех. Док. до крутити 1), 3). Покрутити носом — виразити невдоволення. 2》 док., перех. і неперех. Крутити (у 1-3, 5-7 знач.) якийсь час. Покрутити голову кому — закохавши в себе, дурити когось, збивати з пантелику якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покрутити — ПОКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш. 1. кого, що. Док. до крути́ти 1, 3. Натиснув [Марко] обома руками ключ. Він не повертався. Тоді він заклав у дірочку ключа невеличкий шворник і спробував знову покрутити (І. Словник української мови у 20 томах
- покрутити — крути́ти / закрути́ти го́лову кому. 1. Закохувати в себе. Їй одне задоволення — крутити голови хлопцям (О. Гончар). покрути́ти го́лову (тривалий час). — Ти такий, що тобі все одно,— образилася Орися .. Фразеологічний словник української мови
- покрутити — ВИКРИВЛЯ́ТИ (робити що-небудь кривим, нерівним), СКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИВЛЯ́ТИ, КРИВИ́ТИ, ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, ПЕРЕКО́ШУВАТИ, СКРУ́ЧУВАТИ рідше, ЛАМА́ТИ рідко. — Док. Словник синонімів української мови
- покрутити — ПОКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш. 1. перех. і неперех. Док. до крути́ти 1, 3. Натиснув [Марко] обома руками ключ. Він не повертався. Тоді він заклав у дірочку ключа невеличкий шворник і спробував знову покрутити (Мик. Словник української мови в 11 томах