полонина —
Пасовисько високо в горах [IX] — пасовище або сіножать на гірських верхах [VI,VII] — сіножать, пасовисько в горах [III] — сіножать, пасовисько високо в горах [IV] полонина (21, 439) – “незаліснена вешина гори, де випасають худобу”; [ІЦ-2006]
Словник з творів Івана Франка
полонина —
див. пасовисько
Словник синонімів Вусика
полонина —
-и, ж. Безліса ділянка верхнього поясу Українських Карпат, яка використовується для пасовиська та сінокосу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
полонина —
полони́на іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
полонина —
ПОЛОНИ́НА, и, ж. Безліса ділянка верхнього поясу Українських Карпат, яка використовується для пасовиська та сінокосу. В гарячий літній день у полонині Рядами овечки лежали, В глибоких думах жвачку жвали, – Пастух дрімав у холодку в ялині (І.
Словник української мови у 20 томах
полонина —
ПОЛОНИ́НА (безліса ділянка верхнього поясу гір, перев. Українських Карпат), ГА́ЛЯ діал. В гарячий літній день у полонині Рядами овечки лежали (І. Франко); Звідкілясь із альпійських полонин долітають пахощі (Ю.
Словник синонімів української мови
полонина —
ПОЛОНИ́НА, и, ж. Безліса ділянка верхнього поясу Українських Карпат, яка використовується для пасовиська та сінокосу. В гарячий літній день у полонині Рядами овечки лежали, В глибоких думах жвачку жвали, — Пастух дрімав у холодку в ялині (Фр.
Словник української мови в 11 томах
полонина —
Полонина, -ни ж. Горная равнина, пастбище на вершинахъ горъ. Шух. І. 184. Ой висока полонина з вітром говорила. Шух. І. 200. ум. полонинка. Шух. І. 198. полони́ночка. ЕЗ. V. 229.
Словник української мови Грінченка