полонина
ПОЛОНИ́НА, и, ж.
Безліса ділянка верхнього поясу Українських Карпат, яка використовується для пасовиська та сінокосу.
В гарячий літній день у полонині Рядами овечки лежали, В глибоких думах жвачку жвали, – Пастух дрімав у холодку в ялині (І. Франко);
Степан .. чув, .. як дзвенить близько між скелями потік, як реве десь на полонинах худоба (С. Скляренко);
* Образно. Над ними [горами] розстелилося небо, ся полонина небесна, де випасаються зорі, як білі овечки (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)