Значення в інших словниках
-
полюбовник —
див. звабник; коханий
Словник синонімів Вусика
-
полюбовник —
-а, ч., розм. Те саме, що коханець 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
полюбовник —
полюбо́вник іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
полюбовник —
ПОЛЮБО́ВНИК, а, ч., розм. Те саме, що коха́нець 1. В голові її вічно шуміла сивуха; вона все ще моргала на хлопців, але вже забула лік своїм полюбовникам (М. Коцюбинський); – Роздарила [роздарувала] наші землі Катерина [друга] графам та князям, своїм полюбовникам... (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
-
полюбовник —
КОХА́НЕЦЬ (чоловік, що перебуває в позашлюбному зв'язку з жінкою або дівчиною), КОХА́НОК розм., КОХА́Н розм., КОХА́НКО розм., ПОЛЮБО́ВНИК розм., ЛАСКА́ВЕЦЬ фольк., ПА́СІЯ заст., ЛЮБА́С діал.; ФАВОРИ́Т (коханий знатної, високої становищем жінки).
Словник синонімів української мови
-
полюбовник —
Полюбо́вник, -ка; -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
полюбовник —
ПОЛЮБО́ВНИК, а, ч., розм. Те саме, що коха́нець 1. В голові її вічно шуміла сивуха; вона все ще моргала на хлопців, але вже забула лік своїм полюбовникам (Коцюб., І, 1955, 69); — Роздарила [роздарувала] наші землі Катерина [друга] графам та князям, своїм полюбовникам… (Гончар, I,1959, 35).
Словник української мови в 11 томах