поміщати

Приміщати, розташовувати; (у пресі) вміщати; (у капсулу) запечатувати, пакувати, фасувати, запресовувати; дк. ПОМІСТИТИ, (куди) дати до; з. змістити.

Значення в інших словниках

1. поміщати — поміща́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поміщати — -аю, -аєш, недок., помістити, -іщу, -істиш, док., перех. 1》 Надавати місце чому-небудь, розташовувати, розміщувати щось де-небудь. || Повністю вміщувати щось. 2》 Надавати приміщення кому-небудь для проживання; поселяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поміщати — Класти, викладати, викласти, повикладати, підкладати, підкласти, попідкладати, покладати, покласти, складати, скласти, поскладати, укладати, укласти, повкладати, притулювати, притулити, попритулювати, розташовувати, розташувати, порозташовувати...  Словник чужослів Павло Штепа
4. поміщати — ПОМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОМІСТИ́ТИ, іщу́, і́стиш, док., кого, що. 1. Надавати місце чому-небудь, розташовувати, розміщувати щось де-небудь. * Образно.  Словник української мови у 20 томах
5. поміщати — КЛА́СТИ (поміщати, розміщувати перев. у лежачому положенні), ЛОЖИ́ТИ рідко, ПОКЛАДА́ТИ заст.; СКЛАДА́ТИ, УКЛАДА́ТИ (ВКЛАДА́ТИ) (у певному порядку, в одному місці); ПІДКЛАДА́ТИ (додатково, ще трохи). — Док.  Словник синонімів української мови
6. поміщати — ПОМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОМІСТИ́ТИ, іщу́, і́стиш, док., перех. 1. Надавати місце чому-небудь, розташовувати, розміщувати щось де-небудь. *Образно.  Словник української мови в 11 томах
7. поміщати — Поміща́ти, -ща́ю, -єш сов. в. помістити, -міщу, -стиш, гл. Помѣщать, помѣстить.  Словник української мови Грінченка