Словник чужослів Павло Штепа

поміщати

Класти, викладати, викласти, повикладати, підкладати, підкласти, попідкладати, покладати, покласти, складати, скласти, поскладати, укладати, укласти, повкладати, притулювати, притулити, попритулювати, розташовувати, розташувати, порозташовувати, ставити, виставлювати, виставити, повиставлювати, відставлювати, відставити, повідставлювати, заставлювати, заставити, позаставлювати, наставлювати, наставити, понаставлювати, обставлювати, обставити, пообставлювати, переставлювати, переставити, попереставлювати, підставлювати, підставити, попідставлювати, розставлювати, розставити, порозставлювати, уставлювати, уставити, повставлювати, улаштовувати, улаштувати, повлаштовувати, див. організовувати, раціоналізувати, уміщати

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. поміщати — поміща́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. поміщати — Приміщати, розташовувати; (у пресі) вміщати; (у капсулу) запечатувати, пакувати, фасувати, запресовувати; дк. ПОМІСТИТИ, (куди) дати до; з. змістити.  Словник синонімів Караванського
  3. поміщати — -аю, -аєш, недок., помістити, -іщу, -істиш, док., перех. 1》 Надавати місце чому-небудь, розташовувати, розміщувати щось де-небудь. || Повністю вміщувати щось. 2》 Надавати приміщення кому-небудь для проживання; поселяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поміщати — ПОМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОМІСТИ́ТИ, іщу́, і́стиш, док., кого, що. 1. Надавати місце чому-небудь, розташовувати, розміщувати щось де-небудь. * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  5. поміщати — КЛА́СТИ (поміщати, розміщувати перев. у лежачому положенні), ЛОЖИ́ТИ рідко, ПОКЛАДА́ТИ заст.; СКЛАДА́ТИ, УКЛАДА́ТИ (ВКЛАДА́ТИ) (у певному порядку, в одному місці); ПІДКЛАДА́ТИ (додатково, ще трохи). — Док.  Словник синонімів української мови
  6. поміщати — ПОМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОМІСТИ́ТИ, іщу́, і́стиш, док., перех. 1. Надавати місце чому-небудь, розташовувати, розміщувати щось де-небудь. *Образно.  Словник української мови в 11 томах
  7. поміщати — Поміща́ти, -ща́ю, -єш сов. в. помістити, -міщу, -стиш, гл. Помѣщать, помѣстить.  Словник української мови Грінченка