Словник чужослів Павло Штепа

поміщик

Дідич, див. лендлорд

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. поміщик — помі́щик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. поміщик — див. ПАН.  Словник синонімів Караванського
  3. поміщик — -а, ч. Землевласник, звичайно дворянин, основним джерелом доходу якого є приватна власність на землю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поміщик — ПОМІ́ЩИК, а, ч. Феодальний землевласник в Росії та в Україні кінця ХV до початку ХХ ст.; основний експлуататорський клас за часів феодалізму, звичайно дворянин, основним джерелом доходу якого була приватна власність на землю.  Словник української мови у 20 томах
  5. поміщик — ПАНО́К (небагатий поміщик), ПОЛУ́ПАНОК розм., ПІ́ДПАНОК заст. Гордий з панами та магнатами, Єремія не гордував з тими панками, що були менші за його і корились йому (І.  Словник синонімів української мови
  6. поміщик — ПОМІ́ЩИК, а, ч. У дореволюційній Росії та країнах з пережитками феодально-кріпосницьких відносин — землевласник, звичайно дворянин, основним джерелом доходу якого є приватна власність на землю.  Словник української мови в 11 томах