попас —
-у, ч., розм. 1》 Місце для випасання худоби; пасовисько, випас. 2》 Те саме, що випасання. || Випасання худоби як спосіб годівлі. 3》 перен. Дармові харчі, їжа, пожива.
Великий тлумачний словник сучасної мови
попас —
ПО́ПА́С, у, ч., розм. 1. Місце для випасання худоби; пасовисько, випас. Воли підбилися, вставать не хотять з попасу (В. Стефаник); Улітку наші коні завжди на попасі: які на луках, які по левадах, а то і по перелісках, де трава добра (Д. Мордовець).
Словник української мови у 20 томах
попас —
попас 1. ірон. дармові харчі, їжа; пожива (ст)|| = їдженя 2. шк. другий сніданок у школі (ст) 3. іст. зупинка для балаґул
Лексикон львівський: поважно і на жарт
попас —
ПАСОВИ́ЩЕ (місце, де пасеться худоба, птиця), ПАСОВИ́СЬКО, ВИ́ПАС, ЦА́РИНА, ПА́ША, ПАСТІВНИ́К розм., ПО́ПА́С розм., ПОПА́СИЩЕ розм., ПА́СТІВЕНЬ (ПА́СТОВЕНЬ) діал., ПАШНЯ́ діал.
Словник синонімів української мови
попас —
ПО́ПА́С, у, ч., розм. 1. Місце для випасання худоби; пасовисько, випас. Воли підбилися, вставать не хотять з попасу (Стеф., Вибр., 1949, 193); Улітку наші коні завжди на попасі: які на луках, які по левадах, а то і по перелісках, де трава добра (Морд.
Словник української мови в 11 томах