попас

Значення в інших словниках

1. попас — По́пас: — привал [46-1] Словник з творів Івана Франка
2. попас — по́па́с 1 іменник чоловічого роду пасовисько розм. по́па́с 2 іменник чоловічого роду випасання; дармові харчі розм. Орфографічний словник української мови
3. попас — див. пасовисько Словник синонімів Вусика
4. попас — -у, ч., розм. 1》 Місце для випасання худоби; пасовисько, випас. 2》 Те саме, що випасання. || Випасання худоби як спосіб годівлі. 3》 перен. Дармові харчі, їжа, пожива. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. попас — ПО́ПА́С, у, ч., розм. 1. Місце для випасання худоби; пасовисько, випас. Воли підбилися, вставать не хотять з попасу (В. Стефаник); Улітку наші коні завжди на попасі: які на луках, які по левадах, а то і по перелісках, де трава добра (Д. Мордовець). Словник української мови у 20 томах
6. попас — попас 1. ірон. дармові харчі, їжа; пожива (ст)|| = їдженя 2. шк. другий сніданок у школі (ст) 3. іст. зупинка для балаґул Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. попас — ПАСОВИ́ЩЕ (місце, де пасеться худоба, птиця), ПАСОВИ́СЬКО, ВИ́ПАС, ЦА́РИНА, ПА́ША, ПАСТІВНИ́К розм., ПО́ПА́С розм., ПОПА́СИЩЕ розм., ПА́СТІВЕНЬ (ПА́СТОВЕНЬ) діал., ПАШНЯ́ діал. Словник синонімів української мови
8. попас — По́пас, -су; -паси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. попас — ПО́ПА́С, у, ч., розм. 1. Місце для випасання худоби; пасовисько, випас. Воли підбилися, вставать не хотять з попасу (Стеф., Вибр., 1949, 193); Улітку наші коні завжди на попасі: які на луках, які по левадах, а то і по перелісках, де трава добра (Морд. Словник української мови в 11 томах