1. Словник синонімів української мови

попас

ПАСОВИ́ЩЕ (місце, де пасеться худоба, птиця), ПАСОВИ́СЬКО, ВИ́ПАС, ЦА́РИНА, ПА́ША, ПАСТІВНИ́К розм., ПО́ПА́С розм., ПОПА́СИЩЕ розм., ПА́СТІВЕНЬ (ПА́СТОВЕНЬ) діал., ПАШНЯ́ діал., ПАСТЬБА́ рідше; ВИ́ГІН (поблизу села); ТОЛО́КА (залишене під пар поле, що використовується для пасіння). Коли починалася весна, ми, сільські хлопчики, залишали книжки і продовжували вже іншу "науку" на пасовищі біля отари і череди (І. Цюпа); З пасовиська спускається колгоспна череда (Остап Вишня); Кожній отарі відвели окремий випас, окремих чабанів і доярок (З. Тулуб); На світанні.. пастухи виганяли худобу на царини (О. Гончар); Молодиці гнали своїх корів на пашу (Ю. Мокрієв); Вулицею пройшла на пастівник череда (О. Донченко); За селом на попасі сидить свинопас (Л. Первомайський); Оце коло хутора і попасище моє (Словник Б. Грінченка); На пастівні, у вільшині, що підступала до самісінького подвір'я, не вгавали соловейки (М. Олійник); Дарка.. чкурнула від матері поза городдям на пастовень (Леся Українка); Череду вже з пашні женуть (Марко Вовчок); Підходять до мене селяни.. і заявляють, що коняка це в мене — начебто чумакова, яку вкупі з іншими шістьма в цю ніч було в них заведено з пастьби (А. Головко); За економією слався до кінця села широкий вигін, де весною і влітку пастушки пасли ягнята (І. Нечуй-Левицький); З весни випасали ми корів на толоці (О. Левада).

ДУРНИ́ЦЯ розм. (те, що дістається даром), ДУРНИ́ЧКА розм., ДУРНЯ́К розм.; ПО́ПА́С заст. (дармова їжа, пожива). Не микайся, Грицю, на дурницю, бо дурниця боком вилізе! (прислів'я); — Всім не поможете. Ген скільки тих людей у селі, що на дурничку кинулися б. А я не хочу замарно (Є. Гуцало); — Ось тебе... виконроб товариш Красуля посилає сьогодні із скрепером на другий об'єкт.. Прогулянка на півста кілометрів у будній день. Не кожному ж випадає такий дурняк (О. Гончар); У се містечко внадився, знаходячи там собі добрий попас, один чернець (переклад М. Лукаша).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попас — По́пас: — привал [46-1] Словник з творів Івана Франка
  2. попас — по́па́с 1 іменник чоловічого роду пасовисько розм. по́па́с 2 іменник чоловічого роду випасання; дармові харчі розм. Орфографічний словник української мови
  3. попас — Пасовисько, випас; (дія) попасання, випасання; П. <�дармова> пожива. Словник синонімів Караванського
  4. попас — див. пасовисько Словник синонімів Вусика
  5. попас — -у, ч., розм. 1》 Місце для випасання худоби; пасовисько, випас. 2》 Те саме, що випасання. || Випасання худоби як спосіб годівлі. 3》 перен. Дармові харчі, їжа, пожива. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. попас — ПО́ПА́С, у, ч., розм. 1. Місце для випасання худоби; пасовисько, випас. Воли підбилися, вставать не хотять з попасу (В. Стефаник); Улітку наші коні завжди на попасі: які на луках, які по левадах, а то і по перелісках, де трава добра (Д. Мордовець). Словник української мови у 20 томах
  7. попас — попас 1. ірон. дармові харчі, їжа; пожива (ст)|| = їдженя 2. шк. другий сніданок у школі (ст) 3. іст. зупинка для балаґул Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. попас — По́пас, -су; -паси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. попас — ПО́ПА́С, у, ч., розм. 1. Місце для випасання худоби; пасовисько, випас. Воли підбилися, вставать не хотять з попасу (Стеф., Вибр., 1949, 193); Улітку наші коні завжди на попасі: які на луках, які по левадах, а то і по перелісках, де трава добра (Морд. Словник української мови в 11 томах