Словник синонімів Караванського

посипати

Сипати, обсипати, розсипати; (кого) висипати на; док. ПОСИПАТИ, (з мішка) посипатися, висипатися; (словами) задріботіти, заторохкотіти, зацокотіти; (- дощ) линути; (- людей з приміщення) висипати.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. посипати — поси́пати дієслово доконаного виду посипа́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. посипати — I [посипатие] -пл'у, -плеиш, -пл'ут'; нак. -ип, -иптеи, док. II [посиепатие] -айу, -айеиш, недок.  Орфоепічний словник української мови
  3. посипати — I пос`ипатидив. посипати. II посип`ати-аю, -аєш, недок., посипати, -плю, -плеш, док. 1》 перех. і без додатка.Кидати, розкидати що-небудь сипке; сипати. 2》 перев. док., перех. і без додатка, розм. Дати сипкий корм деяким тваринам, звичайно птиці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. посипати — ПОСИ́ПАТИ див. посипа́ти. ПОСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСИ́ПАТИ, плю, плеш, док. 1. що і без дод. Кидати, розкидати що-небудь сипке; сипати. Меле [мельник] гречку, на кіш посипає І на мене поглядає (П. Чубинський); – Що ти, що ти, що ти? Бог з тобою!...  Словник української мови у 20 томах
  5. посипати — посипа́ти (присипа́ти) / поси́пати (приси́пати) го́лову по́пелом, книжн. Вдаватися в тугу, в розпач, втрачати мужність, надію; картати себе, журитися і т. ін. Надягнувши траур і волосяниці, посипа́ли голову попелом бідні батьки і голосно кричали (П.  Фразеологічний словник української мови
  6. посипати — ЛИНУ́ТИ (почати литися раптово й з великою силою), ПОЛИ́ТИ, ПОЛИ́ТИСЯ, ПОСИ́ПАТИ, ХЛИ́НУТИ підсил., РИ́НУТИ підсил., ХЛЮ́ПНУТИ, БУРХНУ́ТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., ПОЛЛЯ́ТИСЯ рідко; ПОРИ́НУ́ТИ розм., УПЕРІ́ЩИТИ (ВПЕРІ́ЩИТИ) розм.  Словник синонімів української мови
  7. посипати — ПОСИ́ПАТИ див. посипа́ти. ПОСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСИ́ПАТИ, плю, плеш, док. 1. перех. і без додатка. Кидати, розкидати що-небудь сипке; сипати. Меле [мельник] гречку, на кіш посипає І на мене поглядає (Чуб., V, 1874, 102); — Що ти, що ти, що ти?...  Словник української мови в 11 томах
  8. посипати — Посипа́ти, -па́ю, -єш сов. в. посипати, -плю, -плеш, гл. 1) Посыпать, посыпать. 2) Насыпать, насыпать. Ой дай, доню, принадоньку, нехай привикає (голуб). Посип пшонця по колінця, водиці по крильця. Чуб. V. 69.  Словник української мови Грінченка