потроху

пр., (оживати) поступово, мало-помалу, повільно, звільна; ЖМ. трохи, дещо; потрохи, потрошку, потроху-троху.

Значення в інших словниках

1. потроху — Помалу, потрошку.  Словник синонімів Полюги
2. потроху — потро́ху прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. потроху — потрохи, присл. 1》 У невеликій кількості, невеликими частками, порціями; помалу. 2》 Поступово, мало-помалу, повільно. 3》 розм. Незначною мірою (неголосно, несильно, недалеко і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. потроху — ПОТРО́ХУ, ПОТРО́ХИ, присл. 1. У невеликій кількості, невеликими частками, порціями; помалу. Галя теж ходила на поденщину й теж потроху заробляла (Марко Вовчок); Вона вже кілька ночей спала дуже потроху і тепер почувала, що сон так і хиляє її (Б.  Словник української мови у 20 томах
5. потроху — ПОВІ́ЛЬНО, ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, НЕШВИ́ДКО, НЕСКО́РО, НЕСПІ́ШНО, НЕПОСПІ́ШЛИВО, НЕПОСПІ́ШНО, НЕКВАПЛИ́ВО, НЕКВА́ПНО, СПОКІ́ЙНО, ТИ́ХО, СТИ́ХА, РОЗТЯ́ГНУТО, МЛЯ́ВО, ПОМА́ЛУ, СПРОКВОЛА (СПРОКВО́ЛУ), ПОКВО́ЛОМ, ПО́ВА́ГОМ, З ПРОВОЛО́КОМ, ЗЛЕ́ГКА, ЗАГА́ЙНО...  Словник синонімів української мови
6. потроху — Потро́ху, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. потроху — ПОТРО́ХУ, ПОТРО́ХИ, присл. 1. У невеликій кількості, невеликими частками, порціями; помалу. Галя теж ходила на поденщину й теж потроху заробляла (Вовчок, І, 1955, 314); Вона вже кілька ночей спала дуже потроху і тепер почувала, що сон так і хиляє її (Гр.  Словник української мови в 11 томах