приваба —
прива́ба іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
приваба —
-и, ж. 1》 Те, що притягає, робить привабливим, приємним; привабливість. || поет. Краса, принадність. || Те, що захоплює, приносить задоволення; спокуса. 2》 розм. Жінка, якій властиві привабливість, принадність.
Великий тлумачний словник сучасної мови
приваба —
ПРИВА́БА, и, ж. 1. Те, що притягає, робить привабливим, приємним; привабливість. Смугляве обличчя, облямоване чорною шапчиною пухнатого волосся, було повне жіночої приваби (Олесь Досвітній); Завжди здається, що вона розпатлана...
Словник української мови у 20 томах
приваба —
ПРИВА́БЛИВІСТЬ (якість, властивість, яка притягає до когось, чогось, робить його привабливим), ПРИВА́БНІСТЬ, ПРИВА́БА, ЗВАБЛИ́ВІСТЬ, ЗВА́БА, ПРИНА́ДА, ПРИНА́ДНІСТЬ, ЧАРІ́ВНІСТЬ підсил., ЧАРІВЛИ́ВІСТЬ підсил., ЧА́РИ підсил., ВА́БА розм.
Словник синонімів української мови
приваба —
ПРИВА́БА, и, ж. 1. Те, що притягає, робить привабливим, приємним; привабливість. Смугляве обличчя, облямоване чорною шапчиною пухнатого волосся, було повне жіночої приваби (Досв.
Словник української мови в 11 томах
приваба —
Приваба, -би ж. Привлекательность, заманчивость; также: то, что привлекаетъ. Желех.
Словник української мови Грінченка