приваба

Значення в інших словниках

1. приваба — прива́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. приваба — -и, ж. 1》 Те, що притягає, робить привабливим, приємним; привабливість. || поет. Краса, принадність. || Те, що захоплює, приносить задоволення; спокуса. 2》 розм. Жінка, якій властиві привабливість, принадність. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приваба — ПРИВА́БА, и, ж. 1. Те, що притягає, робить привабливим, приємним; привабливість. Смугляве обличчя, облямоване чорною шапчиною пухнатого волосся, було повне жіночої приваби (Олесь Досвітній); Завжди здається, що вона розпатлана... Словник української мови у 20 томах
4. приваба — ПРИВА́БЛИВІСТЬ (якість, властивість, яка притягає до когось, чогось, робить його привабливим), ПРИВА́БНІСТЬ, ПРИВА́БА, ЗВАБЛИ́ВІСТЬ, ЗВА́БА, ПРИНА́ДА, ПРИНА́ДНІСТЬ, ЧАРІ́ВНІСТЬ підсил., ЧАРІВЛИ́ВІСТЬ підсил., ЧА́РИ підсил., ВА́БА розм. Словник синонімів української мови
5. приваба — ПРИВА́БА, и, ж. 1. Те, що притягає, робить привабливим, приємним; привабливість. Смугляве обличчя, облямоване чорною шапчиною пухнатого волосся, було повне жіночої приваби (Досв. Словник української мови в 11 томах
6. приваба — Приваба, -би ж. Привлекательность, заманчивость; также: то, что привлекаетъ. Желех. Словник української мови Грінченка