1. Словник української мови в 11 томах

приваба

ПРИВА́БА, и, ж.

1. Те, що притягає, робить привабливим, приємним; привабливість.

Смугляве обличчя, облямоване чорною шапчиною пухнатого волосся, було повне жіночої приваби (Досв., Гюлле, 1961, 32);

Завжди здається, що вона розпатлана, та це не тільки не спотворює її, а навпаки — надає їй якоїсь моторошної приваби (Перв., Опов.., 1970, 105);

// поет. Краса, принадність.

Огрядна і струнка мліє пальма на злоті піску, — Але їй не дістать до приваб твого дивного стану (Стар., Поет. тв., 1958, 147);

За цю дрібну кульбабу Дам субтропічну всю привабу І океанську всю красу (Дмит., Осінь.., 1959, 37);

// Те, що захоплює, приносить задоволення; спокуса.

На балконі кава з лікерами — і безконечні розмови про закордонні вигоди й приваби (Коцюб., І, 1955, 153);

Приваби кохання чужі мені (У. Кравч., Вибр., 1958, 296).

2. розм. Жінка, якій властиві привабливість, принадність.

Розлютилась баба, Аж кипить — зайшлась. Що то за приваба На мого знайшлась? (Перв., II, 1958, 268);

Далеко їй було до щебетливих червоногубих дівчат з тугими литками, до гострооких сільських приваб, які приходять у юнацькі сни і поселяються там назавжди! (Загреб., Шепіт, 1966, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приваба — прива́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. приваба — Привабливість, поваба, ПОЕТ. краса, принадність; мн. ПРИВАБИ, спокуси. Словник синонімів Караванського
  3. приваба — -и, ж. 1》 Те, що притягає, робить привабливим, приємним; привабливість. || поет. Краса, принадність. || Те, що захоплює, приносить задоволення; спокуса. 2》 розм. Жінка, якій властиві привабливість, принадність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приваба — ПРИВА́БА, и, ж. 1. Те, що притягає, робить привабливим, приємним; привабливість. Смугляве обличчя, облямоване чорною шапчиною пухнатого волосся, було повне жіночої приваби (Олесь Досвітній); Завжди здається, що вона розпатлана... Словник української мови у 20 томах
  5. приваба — ПРИВА́БЛИВІСТЬ (якість, властивість, яка притягає до когось, чогось, робить його привабливим), ПРИВА́БНІСТЬ, ПРИВА́БА, ЗВАБЛИ́ВІСТЬ, ЗВА́БА, ПРИНА́ДА, ПРИНА́ДНІСТЬ, ЧАРІ́ВНІСТЬ підсил., ЧАРІВЛИ́ВІСТЬ підсил., ЧА́РИ підсил., ВА́БА розм. Словник синонімів української мови
  6. приваба — Приваба, -би ж. Привлекательность, заманчивость; также: то, что привлекаетъ. Желех. Словник української мови Грінченка