приваба
ПРИВА́БА, и, ж.
1. Те, що притягає, робить привабливим, приємним; привабливість.
Смугляве обличчя, облямоване чорною шапчиною пухнатого волосся, було повне жіночої приваби (Олесь Досвітній);
Завжди здається, що вона розпатлана, та це не тільки не спотворює її, а навпаки – надає їй якоїсь моторошної приваби (Л. Первомайський);
// поет. Краса, принадність.
Огрядна і струнка мліє пальма на злоті піску, – Але їй не дістать до приваб твого дивного стану (М. Старицький);
За цю дрібну кульбабу Дам субтропічну всю привабу І океанську всю красу (Л. Дмитерко);
// Те, що захоплює, приносить задоволення; спокуса.
На балконі кава з лікерами – і безконечні розмови про закордонні вигоди й приваби (М. Коцюбинський);
Приваби кохання чужі мені (Уляна Кравченко).
2. розм. Жінка, якій властиві привабливість, принадність.
Розлютилась баба, Аж кипить – зайшлась. Що то за приваба На мого знайшлась? (Л. Первомайський);
Далеко їй було до щебетливих червоногубих дівчат з тугими литками, до гострооких сільських приваб, які приходять у юнацькі сни і поселяються там назавжди! (П. Загребельний).
Значення в інших словниках
- приваба — прива́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- приваба — Привабливість, поваба, ПОЕТ. краса, принадність; мн. ПРИВАБИ, спокуси. Словник синонімів Караванського
- приваба — -и, ж. 1》 Те, що притягає, робить привабливим, приємним; привабливість. || поет. Краса, принадність. || Те, що захоплює, приносить задоволення; спокуса. 2》 розм. Жінка, якій властиві привабливість, принадність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приваба — ПРИВА́БЛИВІСТЬ (якість, властивість, яка притягає до когось, чогось, робить його привабливим), ПРИВА́БНІСТЬ, ПРИВА́БА, ЗВАБЛИ́ВІСТЬ, ЗВА́БА, ПРИНА́ДА, ПРИНА́ДНІСТЬ, ЧАРІ́ВНІСТЬ підсил., ЧАРІВЛИ́ВІСТЬ підсил., ЧА́РИ підсил., ВА́БА розм. Словник синонімів української мови
- приваба — ПРИВА́БА, и, ж. 1. Те, що притягає, робить привабливим, приємним; привабливість. Смугляве обличчя, облямоване чорною шапчиною пухнатого волосся, було повне жіночої приваби (Досв. Словник української мови в 11 томах
- приваба — Приваба, -би ж. Привлекательность, заманчивость; также: то, что привлекаетъ. Желех. Словник української мови Грінченка